Комплексний критерій ефективності гіперконвергентної інфраструктури

DOI: 10.31673/2412-4338.2019.035562

Анотація

Мета статті: знайти кількісний взаємозв'язок між структурно-мережевими параметрами, показником ефективності використання ресурсів та якістю послуг, що надаються мережею з гіперконвергентною інфраструктурою. Результати. Проведені дослідження дозволили сформулювати два завдання, які допускають рішення, що зручні для інтерпретації: мінімізація середнього часу затримки заявки в мережі при забезпеченні ймовірності відмови в обслуговуванні не більше допустимої; визначення мінімальної ймовірності відмови в обслуговуванні при забезпеченні середнього часу затримки пакету на заданому рівні. Проведено розрахунок величини середньої максимальної ймовірності відмови, яка визначається кількісними характеристиками величини трафіка, пропускної спроможності каналів, кількості каналів і ємності буферної пам'яті. Розрахована середня максимальна ймовірність втрати заявок. Проведений аналіз результатів досліджень показав, що отриманий результат дозволяє стверджувати про однозначне дотримання прийнятних оптимальних значень ступеня завантаження каналів мережі як мінімального середнього часу затримки пакетів в мережі при заданій допустимої ймовірності їх втрат, так і середньої максимальної ймовірності втрат пакетів в мережі. Висновки. Отримано оптимальні значення ступеня завантаження каналів. Для кожної ланки мережі з гіперконвергентною інфраструктурою розраховується необхідна кількість каналів передачі і необхідна пропускна здатність. Це дає можливість при синтезі мережі розрахувати пропускні спроможності каналів зв'язку та необхідний обсяг буферної пам'яті при відомих топології мережі і матриці тяжіння. Розрахунок проводиться за критерієм забезпечення середнього мінімального часу доставки повідомлень і максимальної ймовірності відмови в обслуговуванні пакетів мережі в допустимих межах.

Ключові слова: гіперконвергентність, критерій ефективності, завантаження каналу.