Метод оцінки ризиків при прийнятті рішень щодо розробки автоматизованої системи управління повітряним рухом в умовах невизначеності

DOI: 10.31673/2412-4338.2020.041625

Анотація

В рамках даної статті проведено огляд застосовуваних на практиці методів оцінки ризиків, що виникають в процесі роботи проектувальників автоматизованих систем управління повітряним рухом. Визначено класифікацію ризиків та можливі негативні наслідки виникнення ризиків. На основі цього аналізу зроблено висновок про те, що для підвищення ступеня успішності процесу проектування необхідні інструментальні засоби, що забезпечують управління ризиками, включаючи накопичення досвіду обробки ризиків для його подальшого використання. Для досягнення цієї мети запропоновано модель оцінки ризиків розробки автоматизованих систем управління повітряним рухом на основі явних та неявних експертних знань, що включають аналіз ситуацій, в яких необхідно здійснити обробку ризиків. Зазначимо, що в цьому контексті поняття автоматизованих систем включає такі поняття, як "складні явища", "складні технологічні процеси", "складні системи", включаючи саму людину, яка розглядається як елемент, відповідальний за генерування, зберігання та використання знань. Особливістю сучасних автоматизованих систем є те, що вони функціонують в умовах, заданих, як правило, кінцевим набором кількісних та кількісних (вербальних) змінних та відповідних обмежень. У той же час багато завдань з оцінки ризику формуються та описуються як словесно професійною мовою цієї галузі знань, так і формально з використанням різних класів моделей. Запропонований метод оцінки ризику розробки АСУ повітряним рухом який оснований на продукційних правилах, забезпечує можливість накопичення і використання досвіду подолання ризиків при розробці АСУ повітряним рухом, і тим самим підвищує успішність виконання проектної роботи.

Ключові слова: автоматизована система управління, проектування, розробка, повітряний рух, управління ризиками.

Список використаної літератури
1. ДСТУ ISO/IEC/IEEE 16326:2015. Разработка систем и программного обеспечения. Процессы жизненного цикла. Управление проектами. [Чинний від 2017-01-01]. Вид. офіц. Київ, 2017. 64 с.
2. ICAO Safety Report: International Civil Aviation Organization, 2020. – 63 p.
3. Альгин А.П. Риск и его роль в общественной жизни. М.: Мысль,1989. 188 с.
4. Найт Ф. Риск, неопределенность и прибыль. М.: Дело, 2003. 360 с.
5. Райзберг Б.А., Тутунджян А.К. Психологические основы управления: учебное пособие. М.: Юнити, 2015. 239 с.
6. Нейман Дж., Моргенштрн О. Теория игр и экономическое поведение. М.: Наука, 1970. 707 с.
7. Черкасов В.В. Проблемы риска в управленческой деятельности: 2. изд., перераб. и доп. К.: Ваклер, 2002. 317 с.
8. Грачёва М.В. Учет проектных рисков в нестационарных условиях. Финансовая аналитика:проблемы и решения. 2015. Вып. 32. С. 2 ‒ 14.
9. Чернова Г.В., Кудрявцев А.А. Управление рисками. М.: Проспект, 2007. 160 с.
10. Замула А. А., Северинов А. В., Черныш В. И. Автоматизация процессов обслуживания воздушного движения. Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. 2013. No2 (11). С. 161 – 165.
11. Черныш В. И. Модель управления рисками информационной безопасности системы организации воздушного движения. Системи обробки інформації. 2015. No1(126). С. 136 – 143.
12. Бестугин А. Р., Плясовских А. П., Филин А. Д., Шатраков А. Ю. Автоматизированные системы управления воздушным движением. М.: Air-Navigation, 2017. 367 с.
13. PMBOK – Project Management Body of Knowledge. Свод знаний по управлению проектами. Pennsylvania: Project Management Institute Inc., 2017. 2006 с.
14. Хромов-Борисов С. Управление сложностью. Операционная система бизнеса. М: Издательский дом Гребенникова, 2012. 336 с.