ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ: АНАЛІЗ ПОНЯТЬ, ФОРМАТІВ, ПЛАТФОРМ ТА ПЕРЕВАГ І НЕДОЛІКІВ
DOI: 10.31673/2412-4338.2023.047383
Анотація
У статті аналізуються особливості інтеграції дистанційного навчання в освітній процес вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти в умовах воєнного стану в Україні. У сучасних умовах, здобуття вищої освіти зумовлює необхідність використання дистанційних форм навчання, які дають змогу здобувати знання без відриву від виконання професійних обов’язків. Метою цієї статті є аналіз понять “дистанційна освіта”, “дистанційне навчання”, “змішане навчання”, провести порівняльний аналіз синхронного та асинхронного формату в контексті змішаного навчання, розгляд популярних платформ (систем) дистанційного навчання, виявити переваги і недоліки дистанційного навчання. Під час написання статті застосовано багатоаспектний підхід до збору, аналізу та узагальнення інформації щодо інтеграції дистанційного навчання у військову освіту. Були використані наступні методи дослідження: порівняльний аналіз; технологічна оцінка; опитування. Поєднання цих методів дослідження дозволило отримати цілісне уявлення про предмет, виклики і можливості, які відкриває впровадження дистанційного навчання у військову освіту. У статті проаналізовано поняття “дистанційна освіта”, “дистанційне навчання” та “змішане навчанн”. Виявлено, що дистанційна освіта – це цілеспрямований педагогічний обмін між учасниками освітнього процесу, який органічно поєднує традиційні та дистанційні форми навчання. Це поєднання може відбуватися в межах фізичної аудиторії або виходити за її межі, використовуючи синхронні та асинхронні формати, що підтримуються широким спектром інформаційно-комунікаційних технологій. Проведено порівняльний аналіз синхронного та асинхронного форматів у контексті змішаного навчання, виокремлено відмінні риси кожного з них. Синхронне навчання забезпечує швидкий зворотний зв’язок між викладачами та слухачами, сприяє спільній груповій діяльності, розвиває комунікативні навички та запускає внутрішню мотивацію через інтерактивний дискурс. І навпаки, асинхронний формат передбачає гнучкість розкладу, що дозволяє слухачам самостійно визначати темп засвоєння знань, забезпечує доступність освітніх ресурсів у зручний для них час та виховує навички самоорганізації. У Національному університеті оборони України такі популярні платформи та системи дистанційного навчання, як BigBlueButton, Zoom, Microsoft Teams, Google Classroom та Google Meet, стали незамінними інструментами для надання освітніх послуг. Також, у статті висвітлюються переваги та недоліки дистанційного навчання. Крім того, це дослідження підкреслює ключову роль, яку відіграють сучасні цифрові технології у формуванні підготовки військових фахівців. Ці технології є фундаментальною передумовою успіху в освіті, постійно розвиваючись і визначаючи контури педагогічних парадигм, особливо в галузі дистанційного навчання.
Ключові слова: дистанційна освіта, дистанційне навчання, змішане навчання, синхронний формат, асинхронний формат, інформаційно-телекомунікаційні технології.
Список використаних джерел
1. Про затвердження Концепції дистанційного навчання у Збройних Силах України: наказ Міністерства оборони України від 21.12.2015 № 744. URL: https://www.mil.gov.ua/content/mou_orders/mou_2020/nmou_744_21122015.pdf
2. Bezuidenhout A. Analysing the Importance-Competence Gap of Distance Educators With the Increased Utilisation of Online Learning Strategies in a Developing World Context. The International Review of Research in Open and Distributed Learning. 2018. №19 (3). DOI: https://doi.org/10.19173/irrodl.v19i3.3585.
3. Хмарні технології в освіті / ред.: В. Ю. Биков та ін. вид. від. КМІ, 2012. DOI: https://doi.org/10.31812/0564/590.
4. Бондаренко Т. Аналіз цифрових інструментів для створення мультимедійного контенту в умовах дистанційного навчання у вищій школі. Věda a perspektivy. 2022. № 9 (16). DOI: https://doi.org/10.52058/2695-1592-2022-9(16)-423-431.
5. Богачков Ю. М., Букач А. В., Ухань П. С. Комплексне застосування google classroom для створення варіативних дистанційних курсів. Information Technologies and Learning Tools. 2020. № 76 (2). С. 290–303. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v76i2.3338.
6. Schuwer R., Gil Jaurena I., Aydin C. H., Costello E., Dalsgaard C., Brown M., Teixeira A. Opportunities and Threats of the MOOC Movement for Higher Education: The European Perspective. International Review of Research in Open and Distributed Learning. 2015. № 16 (6). DOI: https://doi.org/10.19173/irrodl.v16i6.2153.
7. Sánchez-Elvira Paniagua, A. and Simpson, O. Developing student support for open and distance learning: The empower Project. journal of interactive media in education. 2018. № 1. DOI: 10.5334/jime.470.
8. Da Costa F. R., S. Pelissari A., V. D. P. Gonzalez I. Corporate Image of Public Higher Education Institutions: Relevant Factors to Distance Learning Students. Turkish Online Journal of Distance Education. 2018. №19 (1). P. 117–135. DOI: https://doi.org/10.17718/tojde.382738.
9. Bykov V. Y., Shyshkina M. P. Концептуальні основи формування та розвитку хмаро орієнтованого навчально-наукового середовища університету в контексті пріоритетів відкритої науки. Інформаційні технології і засоби навчання. 2018. №68 (6). P. 1‒19. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v68i6.2609.
10. Бабак О., Ісак Л. Хмарні технології в освіті. Grail of Science. 2023. № 27. С. 486–490. DOI: https://doi.org/10.36074/grail-of-science.12.05.2023.079.
11. Сіленко А. О., Крук Н. В. Дистанційна освіта: Альтернатива чи додаткові можливості традиційної освіти?. Актуальні проблеми політики. 2022. № 69. С. 94–100. DOI: https://doi.org/10.32837/app.v0i69.1308.
12. Кухаренко В. Конкуренція дистанційних курсів. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у професійній підготовці фахівців методологія теорія досвід проблеми. 2022. С. 69–80. DOI: 10.31652/2412-1142-2021-60-69-80.
13. Прищепа Т. В., Прищепа О. А., Кравець С. Г., Кравець О. А., Кравець А. А., Кравець Ю. А. Дослідження сучасних підходів до організації дистанційного навчання. Науковий часопис Нацiонального педагогiчного унiверситету iменi М. П. Драгоманова. 2017. № 22(29). С. 3–12.
14. Родінова Н., Червоній М., Діордіца І. Особливості дистанційного навчання студентів в умовах воєнного стану. Перспективи та інновації науки. 2022. № 4(9). DOI: https://doi.org/10.36074/10.04.2020.v1.01.
15. Кухаренко В. М., Бондаренко В. В. Екстрене дистанційне навчання в Україні : монографія. Харків : Міська друкарня, 2020. 409 с. URL: monograph_ekstr_dyst_navch.pdf.
16. Про вищу освіту : Закон України від 01.07.2014 №1556-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text.
17. Про затвердження Положення про дистанційне навчання : Наказ міністерства освіти і науки України від 25.04.2013 № 466. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13#n18.
18. Триус Ю. В., Герасименко І. В. Комбіноване навчання як інноваційна освітня технологія у вищій школі. Теорія та методика електронного навчання : зб. наук. праць. Випуск ІІІ. Кривий Ріг, 2012. С. 299–308.
19. Собченко Т. Змішане навчання: поняття та завдання. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2021. №3 (75). С. 73–76. DOI.org/10.32840/1992-5786.2021.75-3.14
20. Christensen C. M., Horn M. B., Staker H. Blended: using disruptive innovation to improve schools. Wiley & Sons, Incorporated, John, 2014. 336 p.
21. Сіленко А. О., Крук Н. В. Дистанційна освіта: альтернатива чи додаткові можливості традиційної освіти? Актуальні проблеми політики. 2022. № 69. С. 94–100. DOI: 10.32837/app.v0i69.1308.
22. Осадчий В. В. Система дистанційного навчання університету. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. № 5. 2010. С. 7–16.
23. Гавриленко К. М. Нові виклики дистанційного навчання. Збірник наукових праць педагогічні науки. 2021. № 93. С. 133–137. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-93-20.
24. Саєнко Н. С., Гавриленко К. М. Технології дистанційного навчання у віртуальному освітньому просторі сучасного університету. Вісник Запорізького національного університету Педагогічні науки. 2021. №1 (3). С. 221–226. DOI: https://doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-33.
