ПРИНЦИП ЗАСТОСУВАННЯ ІЄРАРХІЧНОГО ПІДХОДУ В МЕЖАХ СТВОРЕННІЯ БАГАТО-ЦІЛЬОВИХ МОДЕЛЕЙ ЯКОСТІ ПРОГРАМНИХ СИСТЕМ
DOI: 10.31673/2412-4338.2024.023648
Анотація
У даній статті розглядається принцип застосування ієрархічного підходу (ІП) в контексті розробки багатоцільових моделей якості програмних систем (ПС). Автори аналізують основні концепції та методи, пов'язані з ієрархічним моделюванням, а також визначають його переваги та обмеження. Досліджуються можливості використання ієрархічної структури для підвищення ефективності процесу оцінки якості програмних систем. Робиться акцент на важливості правильного побудови ієрархічних моделей якості з урахуванням специфіки конкретної системи. Висвітлюються можливі підходи до інтеграції ієрархічних моделей у процес розробки програмного забезпечення для забезпечення високої якості продукту. Мета статті полягає в дослідженні, аналізі та розробці методів інтеграції ієрархічного підходу в створенні багатоцільових моделей якості програмних систем з метою поліпшення процесу їхнього оцінювання та управління. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення наступних цілей: Провести аналіз особливостей деталізованого порівневого ієрархічного розбиття механізму оцінювання якості ПС; Провести аналіз застосовування конкретних математичних теорій при формуванні принципу ієрархічної структури багатоцільових моделей якості ПС; Розглянути основні етапи принципу ІП до оцінювання якості ПС; Розробити математичний апарат для моделі на базі реалізації порівневого ієрархічного розбиття механізму оцінювання якості ПС. Висновки статті можуть бути корисними для фахівців у галузі розробки програмного забезпечення та викладачів, що викладають дисципліни з якості програмного забезпечення. В межах розробки математичного апарату для моделей на основі ієрархічного розбиття механізму оцінювання якості ПС: розроблено математичний інструментарій, який включає формульний математичний апарат для оцінювання якості ПС. Важливо підкреслити потребу у додаткових дослідженнях для вдосконалення цього математичного апарату та його відповідності конкретним вимогам та умовам використання на практиці.
Ключові слова: програмне забезпечення, метрики якості, потреби користувачів, інформаційні технології, підтримка системи, стандарти якості, математичний апарат, ієрархічні моделі, програмні засоби.
Список використаних джерел
1. Azar, D., Harmanani, H., & Korkmaz, R. (2009). A hybrid heuristic approach to optimize rulebased software quality estimation models. Information and Software Technology, 1365–1376.
2. Bharathi, R., & Selvarani, R. (2020). Hidden Markov model approach for software reliability
estimation with logic error. International Journal of Automation and Computing, 17, 305–320.
3. Foidl, H., & Felderer, M. (2018). Integrating software quality models into risk-based testing.
Software Quality Journal, 26, 809–847.
4. Gordieiev, O., Kharchenko, V., Fominykh, N., & Sklyar, V. (2014). Evolution of Software
Quality Models in Context of the Standard ISO 25010. In The Ninth International Conference DepCoSRELCOMEX: Proceedings (pp. 223–232). Wroclaw, Poland.
5. Helander M.E. Planning Models for Software Reliability and Cost/ M.E. Helander,M. Zhao,N.
Ohlsson //IEEE Trans. Softw. Eng. – 1998. –V. 24. N. 6. P. 420 – 434.
6. Helander, M. E. (1998). Planning Models for Software Reliability and Cost. IEEE
Transactions on Software Engineering, 24(6), 420–434.
7. Kapur, P. K., Pham, H., Anand, S., & Yadav, K. (2011). A unified approach for developing
software reliability growth models in the presence of imperfect debugging and error generation. IEEE
Transactions on Reliability, 60(1), 331–340.
8. Kemerer, C. F., & Paulk, M. C. (2009). The Impact of Design and Code Reviews on Software
Quality: An Empirical Study Based on PSP Data. IEEE Transactions on Software Engineering, 35(4),
534–550.
9. Lee, M. (Year). Software quality factors and software quality metrics to enhance software
quality assurance. Current Journal of Applied Science and Technology, 4(21), 3069–3075.
10. Letichevsky, A., Kapitonova, J., Letichevsky Jr., A., Volkov, V., Baranov, S., & Kotlyarov, V.
(2005). Basic Protocols, Message Sequence Charts, and the Verification of Requirements Specifications.
In ISSRE 2004, WITUL, Rennes, 4 (pp. 112–142).
11. Musa, J. D. (1993). Operational Profiles in Software Reliability Engineering. IEEE Software,
10(2), 14–32.
12. Ohlsson, N., Helander, M., & Wohlin, C. (1996). Quality Improvement by Identification of
Fault-Prone Modules using Software Design Metrics. In Proceedings Sixth International Conference on
Software Quality (pp. 1–13).
13. Sahu, K., & Srivastava, R. K. (2021). Predicting software bugs of newly and large datasets
through a unified neuro-fuzzy approach: Reliability perspective. Advances in Mathematics: Scientific
Journal, 10(1), 543–555.
14. Yamming, C., & Shiyi, X. (2007). Exploration of complexity in software reliability. Tsinghua
Science & Technology, 1(2), 266–269.