ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ТА НАСЛІДКІВ МАНІПУЛЯЦІЇ СВІДОМОСТІ ЧЕРЕЗ СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ НА ГРОМАДЯН СТУДЕНТСЬКОГО ВІКУ

DOI: 10.31673/2412-4338.2025.038727

Анотація

Актуальність дослідження визначається зростанням ролі цифрового середовища як ключового каналу формування суспільної думки, особливо серед молодіжної аудиторії, що становить найактивніший сегмент користувачів соціальних мереж та онлайн-медіа. В умовах гібридної війни, інформаційної конкуренції та поширення цифрових технологій значно зросла інтенсивність маніпулятивного інформаційного впливу, що здійснюється через різноманітні техніки — від відкритої дезінформації до прихованої когнітивної інженерії. У межах дослідження здійснено комплексний аналіз теоретикометодологічних основ визначення поняття інформаційної маніпуляції в цифровому просторі. Здійснено класифікацію основних форм і методів впливу: фейкові новини, клікбейт-заголовки, маніпуляції візуальним рядом, алгоритмічне просування потрібного контенту, створення ефекту “інформаційної капсули” (filter bubble), цілеспрямоване використання бот-мереж, коментаторських фермерських груп і фейкових акаунтів. Окрема увага приділена психологічним чинникам, що сприяють зниженню критичного сприйняття інформації: когнітивним викривленням (ефект підтвердження, ефект ілюзорної правди, евристика доступності), емоційному впливу повідомлень, соціальному підтвердженню та авторитетності джерел. Досліджено механізми формування довіри до інформації в умовах перевантаження контентом, інформаційної втоми та зниження когнітивної обробки нових повідомлень. У межах емпіричної частини проведено соціологічне дослідження серед студентської аудиторії вищих навчальних закладів України. Опитування дозволило встановити рівень обізнаності молоді щодо маніпулятивних технік, наявність навичок критичного мислення та вміння ідентифікувати дезінформацію. Результати показали високий рівень довіри до інформації з соціальних мереж, обмежене використання інструментів верифікації джерел, а також вразливість до контенту з яскравим емоційним забарвленням. За підсумками дослідження запропоновано конкретні рекомендації для системи освіти: інтеграція курсів з медіаграмотності та цифрової критики, впровадження тренінгів з розпізнавання маніпулятивних повідомлень, розвиток аналітичного мислення через практичні кейси. Окреслено перспективи міждисциплінарної співпраці фахівців з інформаційної безпеки, психології, журналістики та освіти для формування сталого механізму протидії маніпуляціям у цифровому середовищі. Матеріали роботи мають прикладне значення і можуть використовуватись на рівні освітніх програм, наукових розробок та державної інформаційної політики задля підвищення інформаційної стійкості суспільства.

Ключові слова: інформаційна безпека, соціальні мережі, маніпуляція, емоційний вплив, медіаграмотність, цифрова безпека, когнітивні упередження.