МОДЕЛІ ЦИФРОВИХ ПЛАТФОРМ Е-УРЯДУВАННЯ ТА ЇХ АДАПТАЦІЯ ДО РЕІНЖИНІРИНГУ ПОСЛУГ

DOI: 10.31673/2412-4338.2025.048924

  • Хохлачова Юлія Євгеніївна (Khokhlachova Yuliia) Державний торговельно-економічний університет, м. Київ https://orcid.org/0000-0002-0787-5112
  • Хавікова Юлія Ігорівна (Khavikova Yuliia) Державний торговельно-економічний університет, м. Київ https://orcid.org/0000-0003-1017-3602
  • Черкаський Давид Олександрович (Cherkasky David) Національний технічний університет Дніпровська політехніка, м. Дніпро https://orcid.org/0009-0003-8516-6252
  • Зубченко Назар Станіславович (Zubchenko Nazar) Університет митної справи та фінансів, м. Дніпро https://orcid.org/0009-0000-9973-7624
  • Переметчик Данило Олександрович (Peremetchyk Danylo) Університет митної справи та фінансів, м. Дніпро https://orcid.org/0009-0006-1978-5858

Анотація

У статті здійснено порівняльний аналіз моделей цифрових платформ публічних послуг, що застосовуються в електронному урядуванні: централізованої, федеративної, модульної та реєстровоорієнтованої. Показано, що вибір архітектурної моделі визначає не лише технічні характеристики платформи, а й можливості реінжинірингу (глибинного перепроєктування) бізнес-процесів е-послуг, ступінь повторного використання компонентів, гнучкість змін та операційну стійкість. Запропоновано формальну багатокритеріальну модель оцінювання цифрової платформи, яка включає індекс сумісності реєстрів, індекс зрілості програмного інтерфейсу застосунків (Application Programming Interface, API), показник складності інтеграції та інтегральний індекс доцільності реінжинірингу. Розроблено підхід до моделювання переходу між архітектурними моделями в ході реінжинірингу послуг із урахуванням обмежень ресурсів, регуляторних вимог та організаційної готовності. Наведено приклад використання середовища Matlab для візуалізації профілів інтеграційної складності різних моделей платформи, а також псевдокод алгоритму планування переходу між ними. Окреслено основні бар’єри впровадження модернізованих платформ: фрагментованість реєстрів, відсутність єдиних довідників, низька стандартизація API, інерційність бек-офісних процесів, кадрові та інституційні обмеження. Запропоновано шляхи подолання цих бар’єрів: створення національної рамки інтероперабельності, послідовний реінжиніринг критичних процесів, поетапна міграція до реєстровоорієнтованої або модульної платформи, застосування контрактів на рівні сервісів і даних, а також використання аналітики журналів подій для пріоритизації змін. Результати можуть бути використані органами публічної влади під час вибору цільової архітектури е-урядування, планування програм цифрової трансформації та обґрунтування інвестицій у реінжиніринг е-послуг.

Ключові слова: електронне урядування, цифрова платформа, реінжиніринг послуг, централізована модель, федеративна модель, модульна платформа, реєстрово-орієнтована архітектура, інтероперабельність реєстрів, API, бек-офісні процеси, Matlab-візуалізація.

Номер
Розділ
Статті